Нове законодавстви щодо перевірок закладів охорони здоров'я - суб'єктів господарювання
Анатолій Марущак, к.ю.н., доцент
Органи державної влади України діють за принципом: дозволено лише те, що передбачено законом. Даний принцип розповсюджується і на випадки проведення перевірок контролюючими, наглядовими органами суб’єктів підприємницької діяльності – закладів охорони здоров’я
Законодавство України містить перелік гарантій захисту інтересів закладыв охорони здоров’я - суб’єктів підприємництва (ЗОЗ) у ході перевірок.
Доволі прогресивні нормативи, ефективні, насамперед, для захисту інтересів ЗОЗ-підприємця, заклав Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі — Закон про перевірки) від 5 квітня 2007 року, який повністю набрав законної сили з 1 січня 2008 року, і який встановлює правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов’язки та відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю). Даний закон став «продовженням» дерегулювання господарської діяльності, започаткованої Указом Президента України від 23.07.1998 № 817/98 «Про деякі заходи по дерегулюванню підприємницької діяльності».
Відразу зауважимо, що зазначений закон протягом, як мінімум, 2008 року не буде поширюватися на перевірки органів державної податкової служби. Адже Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було виключено з предмету регулювання Закону про перевірки відносини, що виникають під час здійснення заходів «контролю податкового законодавства, контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків, за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів».
Крім того, закон у первісній свої редакції не поширюється на перевірки, пов’язані з валютним і митним контролем, контролем за дотриманням бюджетного законодавства, контролем за використанням державного та комунального майна, банківського і страхового нагляду, іншими видами спеціального державного контролю за діяльністю суб’єктів господарювання на ринку фінансових послуг, а також державний контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції. Закон про перевірки, зрозуміло, не поширюється на оперативно-розшукову та кримінально-процесуальну діяльність.
З урахуванням значення прийнятного ризику для життєдіяльності всі суб’єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), відносяться до одного з трьох ступенів ризику: з високим, середнім та незначним.
Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).
Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності і періодичність проведення планових заходів, мають відповідно до Закону про перевірки затверджуватися Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю). Як правило, планові перевірки суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику проводяться щороку, з середнім — один раз на три роки, з незначним — один раз на п’ять років.
Однак, на момент написання статті подібні критерії поділу затверджені щодо:
- пожежної безпеки (Постанова КМУ від 14 листопада 2007 р. № 1324);
- електроенергетики та теплопостачання (ПКМУ від 22 лютого 2008 р. № 75);
- ризику господарської діяльності для навколишнього природного середовища (ПКМУ від 19 березня 2008 р. №212);
- телекомунікацій та надання послуг поштового зв'язку (ПКМУ від 9 квітня 2008 р. N 315) (раз у 3, 5 р.)
- залізничного транспорту (ПКМУ від 17 квітня 2008 р. №365).
Варто зазначити, що така ситуація «на руку» ЗОЗ-підприємцям. Адже Закон про перевірки визначає, що якщо не затверджені критерії розподілу суб’єктів господарювання за ступенями ризику їх господарської діяльності, періодичність проведення планових заходів та перелік питань для їх здійснення, то такі суб’єкти господарювання вважаються суб’єктами господарювання з незначним ступенем ризику та підлягають державному нагляду (контролю) не частіше одного разу на п’ять років!
Відповідно до Закону про перевірки органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб’єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Повідомлення повинно містити:
- дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу;
- найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи — підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;
- найменування органу державного нагляду (контролю).
Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання під розписку.
Строк здійснення планового заходу не може перевищувати п’ятнадцяти робочих днів, а для суб’єктів малого підприємництва — п’яти робочих днів, якщо інше не передбачено законом. Продовження строку здійснення планового заходу не допускається. Зрозуміло, що протягом, як мінімум, 2008 року буде діяти положення Закону «Про державну податкову службу» про тривалість планової виїзної податкової перевірки (не повинна перевищувати 20 днів, а відносно суб’єктів малого підприємництва – 10 днів) і можливість продовження такої перевірки (у загальному випадку на 10 робочих днів, а для суб’єктів малого підприємництва – на 5).
Закон про перевірки визначає, що підставами для здійснення позапланових заходів є:
- подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов’язкової звітності, поданих суб’єктом господарювання;
- перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю);
- звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення;
- неподання у встановлений термін суб’єктом господарювання документів обов’язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів.
ЗОЗ-суб’єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.
Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб’єктів малого підприємництва — двох робочих днів, якщо інше не передбачено законом. Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.
Закон про перевірки визначає, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб’єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові) і засвідчується печаткою, і у якому зазначаються:
- найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;
- найменування суб’єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи — підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;
- місцезнаходження суб’єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід;
- номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід;
- перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім’я та по батькові;
- дата початку та дата закінчення заходу;
- тип заходу (плановий або позаплановий);
- вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо);
- підстави для здійснення заходу;
- предмет здійснення заходу;
- інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов’язані пред’явити керівнику суб’єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб’єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Суб’єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред’явили зазначених документів. Вимагати копію службового посвідчення суб’єкт господарювання не може.
Посадова ж особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб’єкта господарювання.
Зазначимо також, що відповідно до п. 7 Указу Президента України від 23 липня 1998 року №817/98 «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» всім підприємствам рекомендовано вести журнали реєстрації перевірок. Форма таких журналів затверджена Наказом Державного комітету України з питань розвитку підприємництва від 10.08.98р. №18.
Ведення журналу здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності на добровільних засадах з метою недопущення несанкціонованих перевірок. Журнал не підлягає вилученню, прошивається суб’єктом підприємницької діяльності і завіряється печаткою і підписом директора або власника (для юридичних осіб) або тільки підписом (для фізичних осіб) суб’єкта підприємницької діяльності.
Представник контролюючого органа перед початком перевірки повинен обов’язково зробити запис у журналі, заповнюючи всі передбачені графи, і поставити свій підпис.
ЗОЗ-суб’єкт підприємницької діяльності має право перевірити наявність відповідних повноважень особи, що здійснює перевірку, до початку перевірки, у тому числі подзвонивши до відповідного контролюючого органа. Відмовлення особи, що здійснює перевірку, від підпису в журналі є підставою для недопущення його до проведення перевірки.
ЗОЗ має право в триденний термін надіслати письмове повідомлення до відповідного контролюючого органа про факт відмови особи, що здійснює перевірку, від підпису в журналі.
Ось такі нормативи нині чинні для планових і позапланових перевірок ЗОЗ-суб’єктів господарювання.
MA
Нормативні документи:
www.medicusamicus.com
| 
Новости 
