З А К О Н У К Р А Ї Н И: Про міліцію

     анулювати дозволи на придбання, зберігання і носіння зброї та 
боєприпасів, видані громадянам, які зловживають спиртними напоями, 
вживають  наркотичні  засоби  без   призначення    лікаря,    інші 
одурманюючі засоби, хворіють на психічні захворювання, та в  інших 
випадках, передбачених законодавством;
     оглядати  з  участю  адміністрації   підприємств,    установ, 
організацій  приміщення,  де  знаходяться    зброя,    боєприпаси, 
вибухові,  наркотичні  та  сильнодіючі   хімічні,    отруйні    та 
радіоактивні речовини і матеріали, з  метою  перевірки  додержання 
правил поводження з ними;
     оглядати зброю та боєприпаси, що знаходяться  у  громадян,  а 
також місця їх зберігання;
     23) вилучати у громадян і службових  осіб  предмети  і  речі, 
заборонені або обмежені в обороті, а також  документи  з  ознаками 
підробки, знищувати ці предмети, речі та документи або  передавати 
їх за призначенням у встановленому порядку;
     24)   вимагати   від   керівників   підприємств,   установ  і 
організацій пояснення по фактах порушення законодавства, перевірка 
додержання якого віднесена  до  компетенції  міліції,  а  також  у 
порядку,  встановленому  Кабінетом  Міністрів  України,  проводити 
перевірки  по  фактах   порушення   законодавства,   контроль   за 
додержанням  якого  віднесено  до  компетенції  міліції,  вимагати 
проведення   інвентаризацій    і    ревізій    відповідних    сфер 
фінансово-господарської діяльності.
     Органи міліції  вправі  приступити  до  проведення  перевірки 
суб'єктів господарської діяльності за умови наявності  направлення 
на    перевірку,   яке   складається   за   формою,   встановленою 
Міністерством внутрішніх справ України. У направленні на перевірку 
зазначаються  дата  його видачі,  назва підрозділу міліції,  мета, 
вид,  підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, 
звання   та   прізвища  посадових  осіб  підрозділу  міліції,  які 
проводитимуть перевірку.  Направлення на перевірку  є  дійсним  за 
умови наявності підпису керівника підрозділу міліції,  скріпленого 
печаткою органу міліції;
     за рішенням  суду  в  присутності   понятих   та   керівників 
підприємств,   установ,  організацій,  фізичних  осіб,  щодо  яких 
проводиться   перевірка,   витребувати   і   вилучати    оригінали 
документів,  що  свідчать  про  правопорушення,  зразки сировини і 
продукції,  а до ухвалення такого рішення  суду  -  в  присутності 
понятих та керівників підприємств,  установ, організацій, фізичних 
осіб,  щодо яких  проводиться  перевірка,  вивчати  документи,  що 
свідчать   про  правопорушення,  за  рахунок  відповідного  органу 
міліції робити  з  них  копії  із  залишенням  особам,  щодо  яких 
проводиться перевірка, опису документів, з яких виготовлено копії, 
опечатувати каси,  склади та архіви на термін не більше 24 годин з 
моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі;
(  Пункт  24  частини першої статті 11 в редакції Закону N 2322-IV 
( 2322-15 ) від 12.01.2005 )
     25)  користуватися  безплатно  всіма   видами    громадського 
транспорту міського,  приміського  і  місцевого  сполучення  (крім 
таксі),  а  також  попутним  транспортом.  Працівники  підрозділів 
міліції на транспорті у межах обслуговуваних дільниць, крім цього, 
мають право на безплатний проїзд у поїздах, на річкових і морських 
суднах. Під час  службових  відряджень  працівники  міліції  мають 
право на позачергове придбання квитків на всі  види  транспорту  і 
розміщення в готелях при  пред'явленні  службового  посвідчення  і 
посвідчення про відрядження. В разі невідкладних службових поїздок 
вони забезпечуються квитками на  проїзд  незалежно  від  наявності 
місць;
     26)  використовувати  безперешкодно  транспортні  засоби,  що 
належать підприємствам, установам, організаціям і громадянам (крім 
транспортних  засобів  дипломатичних,  консульських    та    інших 
представництв  іноземних    держав,    міжнародних    організацій, 
транспортних засобів спеціального  призначення),  для  проїзду  до 
місця події, стихійного лиха, доставки в лікувальні заклади  осіб, 
які потребують невідкладної медичної допомоги, для  переслідування 
правопорушників та їх доставки в міліцію.
     Використання з цією метою транспортних засобів,  що  належать 
підприємствам, установам і організаціям,  здійснюється  безплатно. 
Відшкодування  збитків  та  витрат  за  використання    транспорту 
громадян здійснюється відповідно до вимог статті 25  цього  Закону 
та інших актів чинного законодавства;
     27) користуватися у невідкладних  випадках  безперешкодно   і 
безплатно засобами зв'язку, що належать підприємствам, установам і 
організаціям, а засобами зв'язку, що належать громадянам, - за  їх 
згодою;  ( Пункт  27  статті  11  в  редакції Закону N 2484-12 від 
19.06.92 )
     28) користуватися безплатно  засобами  масової  інформації  з 
метою встановлення обставин вчинення  злочинів  та  осіб,  які  їх 
вчинили, свідків, потерпілих, розшуку злочинців, які втекли, осіб, 
які  пропали  безвісти,  та  з  іншою  метою,  що   пов'язана    з 
необхідністю подання допомоги громадянам, підприємствам, установам 
і організаціям у зв'язку з виконанням міліцією покладених  на  неї 
обов'язків.
     Службові особи, які без поважних  причин  відмовились  подати 
допомогу працівникові міліції в реалізації його прав, передбачених 
пунктами 24-28 статті 11, підлягають  відповідальності  за  чинним 
законодавством;
     29) матеріально і морально заохочувати громадян, які  подають 
допомогу в охороні правопорядку та боротьбі із злочинністю;
     30) зберігати, носити і застосовувати  спеціальні  засоби  та 
зброю;
     31) видавати  у разі наявності небезпеки для життя і здоров'я 
особам, взятим під захист,  відповідно  до  чинного  законодавства 
зброю, спеціальні засоби індивідуального захисту та сповіщення про 
небезпеку.  (  Статтю  11  доповнено  пунктом 31 згідно із Законом 
N 1381-XIV ( 1381-14 ) від 13.01.2000 )
     При  здійсненні заходів із запобігання, виявлення і розкриття 
злочинів  у  сфері  податкового  законодавства  права, передбачені 
пунктами  2,  3, абзацами другим, третім, четвертим, шостим пункту 
5,  пунктами  6-19,  23-31  частини  першої цієї статті, надаються 
виключно  органам  податкової  міліції  у  межах  їх  компетенції. 
( Статтю  11  доповнено  частиною  згідно  із  Законом  N 2181-III 
(  2181-14  )  від  21.12.2000  - набирає чинності з 1 квітня 2001 
року; в редакції Закону N 2322-IV ( 2322-15 ) від 12.01.2005 ) 
 

                         Р о з д і л  III 

              ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ ФІЗИЧНОГО ВПЛИВУ, 
             СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАСОБІВ І ВОГНЕПАЛЬНОЇ ЗБРОЇ 
 

     Стаття 12. Умови і межі застосування заходів фізичного 
                впливу, спеціальних засобів і  вогнепальної 
                зброї 

     Міліція має  право  застосовувати  заходи  фізичного  впливу, 
спеціальні засоби і вогнепальну зброю  у  випадках  і  в  порядку, 
передбачених цим Законом.
     Застосуванню сили, спеціальних засобів і  вогнепальної  зброї 
повинно передувати попередження про намір  їх  використання,  якщо 
дозволяють обставини. Без попередження  фізична  сила,  спеціальні 
засоби і зброя можуть застосовуватися, якщо  виникла  безпосередня 
загроза життю або здоров'ю громадян чи працівників міліції.
     Забороняється  застосовувати   заходи    фізичного    впливу, 
спеціальні засоби і вогнепальну зброю до жінок з  явними  ознаками 
вагітності,  осіб  похилого  віку  або  з   вираженими    ознаками 
інвалідності та малолітніх, крім випадків вчинення ними  групового 
нападу, що загрожує життю і здоров'ю людей,  працівників  міліції, 
або збройного нападу чи збройного опору.
     У  разі  неможливості  уникнути  застосування  сили  вона  не 
повинна перевищувати міри, необхідної для виконання покладених  на 
міліцію обов'язків і має зводитись до мінімуму можливості завдання 
шкоди здоров'ю правопорушників та  інших  громадян.  При  завданні 
шкоди міліція забезпечує подання необхідної допомоги потерпілим  в 
найкоротший строк.
     Про   застосування   заходів  фізичного  впливу,  спеціальних 
засобів,  вогнепальної  зброї, а також про будь-які ушкодження або 
смерть,  які  спричинені  особі внаслідок застосування працівником 
міліції    заходів    фізичного   впливу,   спеціальних   засобів, 
вогнепальної зброї, працівник міліції негайно та письмово доводить 
до  відома  безпосереднього начальника для сповіщення прокуророві. 
(  Частина  статті  12 в редакції Закону N 2322-IV ( 2322-15 ) від 
12.01.2005 )
     Перевищення повноважень по застосуванню сили,  в  тому  числі 
спеціальних засобів і  зброї,  тягне  за  собою  відповідальність, 
встановлену законом.
(   Дію   статті   12   поширено   на   особовий  склад  Державної 
фельд'єгерської  служби України при Державному комітеті зв'язку та 
інформатизації  України згідно із Законом N 834-XIV ( 834-14 ) від 
06.07.99 ) 

     Стаття 13. Застосування засобів впливу 

     Працівники міліції мають право застосовувати заходи фізичного 
впливу,  в тому числі  прийоми  рукопашного  бою,  для  припинення 
правопорушень,  подолання  протидії законним вимогам міліції,  яка 
здійснюється із застосуванням сили щодо  працівників  міліції  або 
інших  осіб,  якщо інші способи були застосовані та не забезпечили 
виконання покладених на міліцію обов'язків.
     Міліція може направляти  спеціальні  підрозділи  міліції  для 
забезпечення проведення контролюючими органами перевірок суб'єктів 
господарської діяльності лише за рішенням судді або суду.
     Дозвіл на   направлення   спеціального   підрозділу   міліції 
надається  лише  у  випадках,  коли перевірка проводиться в рамках 
розслідування кримінальних справ.
     Органам міліції  забороняється  використовувати  фізичний  та 
психологічний  вплив  для  забезпечення  проведення  контролюючими 
органами   планових   та    позапланових    перевірок    суб'єктів 
господарської діяльності,  у тому числі шляхом демонстрації зброї, 
спеціальних засобів, погроз їх застосування.
(  Стаття  13 в редакції Закону N 2322-IV ( 2322-15 ) від 
12.01.2005 ) 
(   Дію   статті   13   поширено   на   особовий  склад  Державної 
фельд'єгерської  служби України при Державному комітеті зв'язку та 
інформатизації  України згідно із Законом N 834-XIV ( 834-14 ) від 
06.07.99 ) 

     Стаття 14. Застосування спеціальних засобів 

     Працівники  міліції  мають  право  застосовувати   наручники, 
гумові  кийки,  засоби   зв'язування,    сльозоточиві    речовини, 
світлозвукові пристрої відволікаючої дії, пристрої  для  відкриття 
приміщень і примусової зупинки транспорту,  водомети,  бронемашини 
та інші спеціальні і транспортні засоби, а  також  використовувати 
службових собак у таких випадках:
     1) для захисту громадян і самозахисту  від  нападу  та  інших 
дій, що створюють загрозу їх життю або здоров'ю;
( Дію пункту 1 частини першої статті 14 поширено на особовий склад 
Державної  фельд'єгерської  служби України при Державному комітеті 
зв'язку  та   інформатизації  України згідно із  Законом N 834-XIV 
( 834-14 ) від 06.07.99 )
     2) для припинення масових  безпорядків  і  групових  порушень 
громадського порядку;
     3) для відбиття нападу  на  будівлі,  приміщення,  споруди  і 
транспортні засоби, незалежно від їх належності, або їх звільнення 
у разі захоплення;
( Дію пункту 3 частини першої статті 14 поширено на особовий склад 
Державної  фельд'єгерської  служби України при Державному комітеті 
зв'язку  та   інформатизації  України згідно із  Законом N 834-XIV 
( 834-14 ) від 06.07.99 )
     4) для затримання і доставки  в  міліцію  або  інше  службове 
приміщення  осіб,  які  вчинили  правопорушення,  а   також    для 
конвоювання і тримання осіб, затриманих і підданих арешту,  взятих 
під варту, якщо  зазначені  вище  особи  чинять  опір  працівникам 
міліції або якщо є підстави вважати, що вони можуть вчинити  втечу 
чи завдати шкоди оточуючим або собі;
     5) для припинення масового захоплення землі та інших дій,  що 
можуть призвести до зіткнення груп населення, а також  діянь,  які 
паралізують роботу транспорту, життєдіяльності населених  пунктів, 
посягають на громадський спокій, життя і здоров'я людей;
     6) для припинення опору працівникові міліції та іншим особам, 
які  виконують  службові  або  громадські  обов'язки  по   охороні 
громадського порядку і боротьбі із злочинністю;
     7) для звільнення заложників.
     Вид спеціального засобу, час початку  та  інтенсивність  його 
застосування визначаються з урахуванням обстановки,  що  склалася, 
характеру правопорушення і особи правопорушника.
(  Дію  частини  другої  статті  14  поширено  на  особовий  склад 
Державної  фельд'єгерської  служби України при Державному комітеті 
зв'язку  та   інформатизації  України згідно із Законом  N 834-XIV 
( 834-14 ) від 06.07.99 )
     Повний  перелік  спеціальних  засобів,  а  також  правила  їх 
застосування   встановлюються   Кабінетом   Міністрів  України  за 
висновком  Міністерства  охорони  здоров'я  України  і Генеральної 
прокуратури України і  публікуються  в засобах масової інформації. 
( Частина третя статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 2484-12 від 19.06.92 )
(  Дію  частини  третьої  статті  14  поширено  на  особовий склад 
Державної  фельд'єгерської  служби України при Державному комітеті 
зв'язку  та  інформатизації  України  згідно  із Законом N 834-XIV 
( 834-14 ) від 06.07.99 ) 

     Стаття 15. Застосування вогнепальної зброї 

     Працівники міліції як крайній захід мають право застосовувати 
вогнепальну зброю у таких випадках:
     1) для захисту громадян від нападу, що загрожує  їх  життю  і 
здоров'ю, а також звільнення заложників;
     2) для відбиття нападу на працівника міліції або членів  його 
сім'ї, якщо  їх життю  або  здоров'ю  загрожує  небезпека; ( Пункт 
другий частини першої статті 15  в  редакції  Закону   N 101/95-ВР
від 14.03.95 )
( Дію пункту 2 частини першої статті 15 поширено на особовий склад 
Державної  фельд'єгерської  служби України при Державному комітеті 
зв'язку  та   інформатизації  України згідно із  Законом N 834-XIV 
( 834-14 ) від 06.07.99 )
     3) для відбиття нападу на охоронювані об'єкти,  конвої,  жилі 
приміщення  громадян,  приміщення    державних    і    громадських 
підприємств, установ і організацій, а також звільнення їх  у  разі 
захоплення;
( Дію пункту 3 частини першої статті 15 поширено на особовий склад 
Державної  фельд'єгерської  служби України при Державному комітеті 
зв'язку  та   інформатизації  України згідно із  Законом N 834-XIV 
( 834-14 ) від 06.07.99 )
     4) для затримання особи, яку  застали  при  вчиненні  тяжкого 
злочину і яка намагається втекти;
     5)  для  затримання  особи,  яка  чинить    збройний    опір, 
намагається втекти з-під  варти,  а  також  озброєної  особи,  яка 
погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожує життю 
і здоров'ю працівника міліції;
( Дію пункту 5 частини першої статті 15 поширено на особовий склад 
Державної  фельд'єгерської  служби України при Державному комітеті 
зв'язку  та   інформатизації  України згідно із  Законом N 834-XIV 
( 834-14 ) від 06.07.99 )
     6) для зупинки транспортного засобу шляхом його  пошкодження, 
якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров'ю громадян 
або працівника міліції.
     Забороняється  застосовувати  і  використовувати  вогнепальну 
зброю  при  значному  скупченні  людей,  якщо  від  цього   можуть 
постраждати сторонні особи.
(  Дію  частини  другої  статті  15  поширено  на  особовий  склад 
Державної  фельд'єгерської  служби України при Державному комітеті 
зв'язку  та   інформатизації  України згідно із  Законом N 834-XIV 
( 834-14 ) від 06.07.99 )
     Працівники міліції  мають  право  використовувати  зброю  для 
подання сигналу тривоги або  виклику  допомоги,  для  знешкодження 
тварини, яка загрожує життю і  здоров'ю  громадян  або  працівника 
міліції.
( Дію  частини  третьої  статті  15  поширено  на  особовий  склад 
Державної  фельд'єгерської  служби України при Державному комітеті 
зв'язку  та   інформатизації  України згідно із  Законом N 834-XIV 
( 834-14 ) від 06.07.99 ) 
 

     (  Частину  четверту  статті  15 виключено на підставі Закону 
N 101/95-ВР від 14.03.95 ) 
 

?    Стаття 15-1. Гарантії особистої безпеки озброєного 
                   працівника міліції 

     Працівник міліції  має  право  оголити  вогнепальну  зброю  і 
привести її у  готовність,  якщо  вважає,  що  в  обстановці,  яка 
склалася,  можуть  виникнути  підстави  для  її застосування.  При 
затриманні злочинців чи правопорушників або осіб,  яких  працівник 
міліції  запідозрив  у скоєнні злочинів чи правопорушень,  а також 
при перевірці документів у підозрілих осіб, працівник міліції може 
привести  у  готовність вогнепальну зброю,  що є попередженням про 
можливість її застосування.
     Спроба  особи, яку затримує працівник міліції із вогнепальною 
зброєю  в  руках,  наблизитись  до  нього,  скоротивши  при  цьому 
визначену   ним   відстань,   чи   доторкнутись  до  зброї,  дають 
працівникові міліції право застосувати вогнепальну зброю.
(  Закон  доповнено  статтею 15-1 згідно з Законом N 101/95-ВР від 
14.03.95 ) 
(   Дію   статті   15-1   поширено  на  особовий  склад  Державної 
фельд'єгерської  служби України при Державному комітеті зв'язку та 
інформатизації  України згідно із Законом N 834-XIV ( 834-14 ) від 
06.07.99 ) 

                          Р о з д і л  IV 

                         СЛУЖБА В МІЛІЦІЇ 

     Стаття 16. Особовий склад міліції 

     Особовий  склад  міліції  складається  з   працівників,    що 
проходять державну службу в підрозділах міліції,  яким  відповідно 
до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання міліції.
     Працівники  міліції  мають єдиний формений одяг, зразки якого 
затверджуються   Кабінетом   Міністрів   України,   що   видається 
безплатно,  і  відзнаки.  Працівникам  міліції  видається службове 
посвідчення.
     Використання  спеціальних  звань,  відзнак,  форми  одягу   і 
службового  посвідчення  працівника  міліції  особою,  яка  не   є 
працівником міліції, тягне за собою відповідальність за законом. 
( Дія частини третьої статті 16  поширюється  на  начальницький  і 
рядовий  склад  органів  внутрішніх  справ  згідно з Постановою ВР 
N 3135-12 від 22.04.93 ) 

     Стаття 17. Прийняття на службу до міліції 

     На  службу  до  міліції  приймаються  на  контрактній  основі 
громадяни,  здатні  за  своїми  особистими,  діловими і моральними 
якостями,  освітнім рівнем, фізичною підготовкою і станом здоров'я 
виконувати  покладені на міліцію завдання. При прийнятті на службу 
може бути встановлено іспитовий строк до  одного  року. (  Частина 
перша статті 17  із змінами, внесеними згідно із Законом N 2484-12
від 19.06.92 )
     Працівники  міліції    приносять    присягу,    текст    якої 
затверджується Кабінетом Міністрів України.
     Не можуть бути прийняті  на  службу  до  міліції  особи,  які 
раніше засуджувались за вчинення злочину.
(  Дія  статті  17  поширюється  на  начальницький і рядовий склад 
органів  внутрішніх  справ  згідно  з  Постановою ВР N 3135-12 від 
22.04.93 ) 

     Стаття 18. Проходження служби в міліції 

     Порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються 
Положенням  про  проходження  служби  особовим  складом    органів 
внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
     Особи, прийняті на службу до міліції, в тому числі слухачі  й 
курсанти  шкіл  міліції,  які  перебувають  на  військовому обліку 
військовозобов'язаних,   на   час  служби  знімаються  з  нього  і 
перебувають  у   кадрах   Міністерства  внутрішніх  справ України. 
{  Частина друга статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 1014-V ( 1014-16 ) від 11.05.2007 } 
 

     {  Частину  третю  статті  18  виключено на  підставі  Закону 
N 1014-V ( 1014-16 ) від 11.05.2007 } 
 

     Працівник   міліції,   який   є   депутатом   місцевої  ради, 
прикомандировується   на   час  постійної  роботи  до  відповідної 
місцевої  ради  з залишенням на службі в органах внутрішніх справ. 
По  закінченні  постійної  роботи  в  Раді або раніше цього строку 
депутат   місцевої   ради   за   його   бажанням  направляється  в 
розпорядження  Міністерства  внутрішніх  справ  України  з  правом 
зайняття  попередньої або за його згодою іншої рівноцінної посади. 
(  Частина  четверта  статті  18  із  змінами, внесеними згідно із 
Законом N 2459-IV ( 2459-15 ) від 03.03.2005 )
     При  звільненні  зі  служби  в   міліції    за    ініціативою 
адміністрації  у  разі  відхилення  скарги   з    цього    приводу 
вищестоящими в порядку підлеглості  службовою  особою  чи  органом 
звільнений працівник міліції має право оскаржити звільнення в суд. 
(  Частина п'ята статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003 )
     Дисциплінарний   статут   органів  внутрішніх  справ  України 
затверджується Верховною Радою України.
     Працівники  міліції вправі створювати професійні спілки. Вони 
не  можуть  бути  членами  політичних  партій,  рухів  та    інших 
громадських  об'єднань,  що  мають політичну мету. ( Частина сьома 
статті 18 в редакції Закону N 2484-12 від 19.06.92 )
     Працівникам міліції забороняється займатись будь-якими видами 
підприємницької діяльності, а так само організовувати страйки  або 
брати  в  них участь. ( Частина восьма статті 18 в редакції Закону 
N 2484-12 від 19.06.92 )
(  Дія  статті  18  поширюється  на  начальницький і рядовий склад 
органів  внутрішніх  справ  згідно  з  Постановою ВР N 3135-12 від 
22.04.93 ) 

     Стаття 19. Оплата праці працівників міліції 

     Форми  і  розміри  грошового забезпечення працівників міліції 
встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати 
достатні  матеріальні  умови для комплектування якісного особового 
складу  міліції,  диференційовано  враховувати  характер  і  умови 
роботи,  стимулювати  досягнення  високих  результатів у службовій 
діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.
{  Частина перша статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 328-V ( 328-16 ) від 03.11.2006 } 
{  Дія  частини  першої  статті  19 поширюється на начальницький і 
рядовий  склад  органів  внутрішніх  справ  згідно з Постановою ВР 
N 3135-12 від 22.04.93 }
     Органи   місцевого   самоврядування   можуть   провадити  для 
працівників  міліції додаткові виплати понад встановлені Кабінетом 
Міністрів України розміри.
{  Частина друга статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 328-V ( 328-16 ) від 03.11.2006 } 
 

     (  Частину  третю  статті  19  виключено на  підставі  Закону 
N 2484-12 від 19.06.92 ) 
 

                           Р о з д і л  V 

                 ПРАВОВИЙ І СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ТА 
                    ЇХ ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ. 
               ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ МІЛІЦІЇ 

{  Назва розділу V із змінами, внесеними згідно із Законом N 328-V 
( 328-16 ) від 03.11.2006 } 

     Стаття 20. Правове становище працівників міліції 

     Працівник  міліції  є   представником    державного    органу 
виконавчої влади.
     Законні  вимоги  працівників  міліції  є  обов'язковими   для 
виконання громадянами і службовими особами.
     Працівник  міліції  при  виконанні  покладених    на    нього 
обов'язків  керується  тільки  законом,  діє  в  його   межах    і 
підпорядковується своїм  безпосередньому  і  прямому  начальникам. 
Ніхто  інший,  за  винятком  уповноважених  службових   осіб,    у 
передбачених законом  випадках  не  вправі  втручатися  в  законну 
діяльність працівника міліції.
     Ніхто не має права покласти на працівника  міліції  виконання 
обов'язків, не передбачених чинним законодавством.
     Втручання  в    діяльність    міліції    тягне    за    собою 
відповідальність за законом. 

     Стаття 21. Правовий захист працівників міліції та громадян, 
                які сприяють міліції в охороні громадського 
                порядку та боротьбі із злочинністю 
 

     Працівники міліції  перебувають  під  захистом  держави,  що 
здійснюється в порядку і випадках, передбачених законом. ( Частина 
перша  статті  21  в  редакції  Закону  N 1381-XIV ( 1381-14 ) від 
13.01.2000 )
(  Дію  частини  першої  статті  21  поширено  на  особовий  склад 
Державної  фельд'єгерської  служби України при Державному комітеті 
зв'язку  та  інформатизації  України  згідно  із Законом N 834-XIV 
( 834-14 ) від 06.07.99 )
     Держава гарантує захист  життя,  здоров'я,  честі,  гідності, 
житла,  майна  працівника  міліції,  членів його сім'ї та близьких 
родичів   від   злочинних  посягань  та  інших  протиправних  дій. 
( Частина друга статті 21 в редакції Закону N 1381-XIV ( 1381-14 ) 
від 13.01.2000 )
(  Дію  частини  другої  статті  21  поширено  на  особовий  склад 
Державної  фельд'єгерської  служби України при Державному комітеті 
зв'язку  та  інформатизації  України  згідно  із Законом N 834-XIV 
( 834-14 ) від 06.07.99 )
     Образа працівника міліції, опір, погроза, насильство та  інші 
дії, які перешкоджають виконанню покладених на працівника  міліції 
завдань, тягнуть за собою встановлену законом відповідальність.
(  Дію  частини  третьої статті  21  поширено  на  особовий  склад 
Державної  фельд'єгерської  служби України при Державному комітеті 
зв'язку  та  інформатизації  України  згідно  із Законом N 834-XIV 
( 834-14 ) від 06.07.99 )
     Правопорушення  щодо  пенсіонера  міліції, членів його сім'ї, 
вчинені у зв'язку з його попередньою службовою діяльністю,  а  так 
само щодо особи, яка сприяє міліції в охороні громадського порядку 
і боротьбі із злочинністю, та членів її сім'ї,  тягнуть  за  собою 
відповідальність   за  законом. (  Статтю  21  доповнено  частиною 
четвертою згідно із Законом N 2484-12 від 19.06.92 )
     Працівник міліції має право оскаржити до суду  прийняті  щодо 
нього  рішення  службових  осіб  органів  внутрішніх  справ,  якщо 
вважає, що вони ущемлюють його гідність і особисті права,  які  не 
пов'язані із службовою діяльністю.
(  Дію  частини  п'ятої  статті  21  поширено  на  особовий  склад 
Державної  фельд'єгерської  служби України при Державному комітеті 
зв'язку  та  інформатизації  України  згідно  із Законом N 834-XIV 
( 834-14 ) від 06.07.99 )
     Звільнення  працівника  міліції  зі  служби  у   зв'язку    з 
обвинуваченням  у  вчиненні  злочину  допускається  тільки   після 
набуття звинувачувальним вироком законної сили.
(  Дію  частини  шостої  статті  21  поширено  на  особовий  склад 
Державної  фельд'єгерської  служби України при Державному комітеті 
зв'язку  та  інформатизації  України  згідно  із Законом N 834-XIV 
( 834-14 ) від 06.07.99 )
     У разі затримання працівника міліції за підозрою  у  вчиненні 
злочину або  обрання  щодо  нього  запобіжного  заходу  у  вигляді 
тримання  під  вартою  його  тримають  у  призначених  для   цього 
установах органів внутрішніх справ окремо від інших  осіб  або  на 
гарнізонній гауптвахті. (  Частина  сьома  статті  21  в  редакції 
Закону N 2484-12 від 19.06.92 )
(  Дію  частини  сьомої  статті  21  поширено  на  особовий  склад 
Державної  фельд'єгерської  служби України при Державному комітеті 
зв'язку  та  інформатизації  України  згідно  із Законом N 834-XIV 
( 834-14 ) від 06.07.99 ) 
(  Стаття 21 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2484-12 від 
19.06.92 ) 

     Стаття 22. Соціальний захист працівників міліції 

     Держава гарантує працівникам міліції соціальний захист.
     Працівники міліції користуються пільгами при розподілі житла, 
встановленні квартирних телефонів, влаштуванні дітей  у  дошкільні 
заклади, вирішенні інших питань соціально-побутового  забезпечення 
у порядку, передбаченому законодавством України.
     Жила  площа  працівникам  міліції,  в тому числі працюючим на 
транспорті,     надається     місцевими    радами,    відповідними 
міністерствами та відомствами у першочерговому порядку.
     Працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна 
знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива в 
межах норм, встановлених законодавством. { Частина четверта статті 
22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 107-VI ( 107-17 ) від 
28.12.2007 }
     Працівники  міліції,  які  живуть  і  працюють  у   сільській 
місцевості та в селищах міського  типу,  і  члени  їх  сімей,  які 
проживають з ними, забезпечуються безплатно житлом з  опаленням  і 
освітленням за встановленими нормами, а також користуються  іншими 
пільгами, передбаченими законодавством.
     Пільги   на  безплатне  забезпечення  житлом  з  опаленням  і 
освітленням  за  встановленими  нормами  працівникам міліції,  які 
живуть і працюють у сільській місцевості  та  в  селищах  міського 
типу,  а  також  пільги працівникам міліції по оплаті жилої площі, 
комунальних послуг і палива з 50-процентною знижкою  надаються  за 
умови,  якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із 
середньомісячним сукупним доходом працівника міліції за  попередні 
шість  місяців  не  перевищує  величини доходу,  який дає право на 
податкову  соціальну  пільгу  у  порядку,  визначеному   Кабінетом 
Міністрів  України.  {  Статтю  22  доповнено  частиною  згідно із 
Законом N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 }
     За  працівниками  міліції,  звільненими  зі  служби за віком, 
хворобою  або  вислугою років, зберігається право на пільги за цим 
Законом  за  умови,  якщо  середньомісячний сукупний доход сім'ї в 
розрахунку  на  одну особу за попередні шість місяців не перевищує 
величини  доходу,  який  дає право на податкову соціальну пільгу у 
порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. { Частина статті 
22  із  змінами,  внесеними  згідно  із  Законами  N  2484-12  від 
19.06.92, N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 }
     Працівники  міліції  мають  право  на  одержання  кредитів на 
індивідуальне  і  кооперативне житлове будівництво в розстрочку на 
20  років  з  погашенням  50  процентів  наданої позики за рахунок 
відповідних   фондів   Міністерства  внутрішніх  справ  України  і 
місцевих бюджетів.
     Місцеві  ради  можуть  продавати  на  пільгових  умовах житло 
працівникам міліції із знижкою до 50 процентів його вартості.
     Міліція може мати службовий житловий фонд.
     Працівникам міліції, які  використовують  у  службових  цілях 
особистий  транспорт,  виплачується    грошова    компенсація    у 
встановлених розмірах.
     Для працівників міліції  встановлюється  41-годинний  робочий 
тиждень. У необхідних випадках  особи  рядового  і  начальницького 
складу несуть службу понад встановлену тривалість робочого часу, а 
також у вихідні та святкові дні.
     Оплата праці в надурочний і нічний час, у вихідні та святкові 
дні провадиться відповідно до вимог законодавства.
     Місцеві  ради  можуть встановлювати й інші не передбачені цим 
Законом гарантії соціальної захищеності працівників міліції.
(  Офіційне тлумачення положень частини четвертої та п'ятої статті 
22   Закону   див.   в  Рішенні  Конституційного  Суду  N  5-рп/99 
(  v005p710-99  )  від  03.06.99;  частини шостої статті 22 див. в 
Рішенні  Конституційного  Суду  N  8-рп/99  (  v008p710-99  )  від 
06.07.99 ) 

     Стаття 23. Виплата одноразової грошової допомоги у разі 
                загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції 
                та компенсація заподіяння шкоди його майну 

{  Назва статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом N 328-V 
( 328-16 ) від 03.11.2006 } 
 

     {  Частину  першу  статті  23  виключено  на  підставі Закону 
N 328-V ( 328-16 ) від 03.11.2006 } 
 

     {  Частину  другу  статті  23  виключено  на  підставі Закону 
N 328-V ( 328-16 ) від 03.11.2006 } 
 

     У  разі  загибелі (смерті) працівника міліції, який перебував 
на  службі  в  органах  внутрішніх  справ,  під  час виконання ним 
службових  обов'язків  по охороні громадського порядку та боротьбі 
із   злочинністю   сім'ї   загиблого  (померлого),  а  в  разі  її 
відсутності  його  батькам  та  утриманцям виплачується одноразова 
грошова  допомога  в  розмірі десятирічного грошового забезпечення 
загиблого (померлого) за останньою посадою в порядку та на умовах, 
визначених Кабінетом Міністрів України ( 707-2007-п ).
{ Частина третя статті 23 в редакції Закону N 328-V ( 328-16 ) від 
03.11.2006 }
     За сім'єю загиблого працівника міліції зберігається право  на 
одержання  жилої  площі.  Їй  надається  позачергово  жила   площа 
протягом  трьох  місяців  з  дня  загибелі  працівника  міліції  у 
приватну власність.
     За  дітьми  працівника  міліції,  який  загинув  або  помер у 
зв'язку  з  виконанням  службових  обов'язків, до  досягнення ними 
повноліття,   а   також  за  непрацездатними  членами  сім'ї,  які 
перебували  на  його  утриманні,  зберігається  право на пільги по 
оплаті   житла,  комунальних   послуг,  палива.
(  Частина п'ята статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 2932-12 від 26.01.93 )
     У разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного 
працівнику  міліції  під час виконання ним службових обов'язків, а 
також  інвалідності,  що  настала  в  період  проходження служби в 
органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після 
звільнення  зі  служби  чи  після  закінчення  цього  строку,  але 
внаслідок  захворювання  або  нещасного  випадку,  що мали місце в 
період  проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від 
ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова 
допомога  в  розмірі  до  п'ятирічного  грошового  забезпечення за 
останньою  посадою  в  порядку  та на умовах, визначених Кабінетом 
Міністрів   України.   Визначення  ступеня  втрати  працездатності 
працівником   міліції   у  період  проходження  служби  в  органах 
внутрішніх   справ   у   кожному   випадку   ушкодження   здоров'я 
здійснюється    в    індивідуальному    порядку    відповідно   до 
законодавства.
{ Частина шоста статті 23 в редакції Закону N 328-V ( 328-16 ) від 
03.11.2006 }
     У  всіх  випадках розмір одноразової грошової допомоги у разі 
загибелі  (смерті)  працівника  міліції не повинен бути меншим від 
100-кратного розміру прожиткового мінімуму,  встановленого законом 
для  працездатних  осіб  на час виплати цих сум.
{   Статтю  23  доповнено  частиною  згідно  із  Законом  N  328-V 
( 328-16 ) від 03.11.2006 - набирає чинності з 1 січня 2008 року }
     Якщо працівник  міліції  та  члени його сім'ї одночасно мають 
право  на  отримання  одноразової  грошової  допомоги  з  підстав, 
передбачених  цією  статтею,  та одноразової грошової допомоги або 
компенсаційної  виплати,  встановлених  іншими  законами,  виплата 
відповідних  грошових  сум  здійснюється  за  однією  з підстав за 
вибором особи, яка має право на отримання таких виплат.
{   Статтю  23  доповнено  частиною  згідно  із  Законом  N  328-V 
( 328-16 ) від 03.11.2006 }
     Збитки, завдані майну працівника  міліції  чи  його  близьким 
родичам  у  зв'язку  з  виконанням  ним   службових    обов'язків, 
компенсуються у встановленому законом порядку в повному  обсязі  і 
за рахунок коштів відповідного бюджету.
     Положення  частин  третьої - дев'ятої цієї статті поширюються 
на  осіб, залучених до заходів щодо охорони громадського порядку і 
боротьби із злочинністю, а також на пенсіонерів міліції.
{  Статтю  23  доповнено  частиною згідно із Законом N 2484-12 від 
19.06.92;   із  змінами,  внесеними  згідно  із  Законом  N  328-V 
( 328-16 ) від 03.11.2006 } 

     Стаття 23-1. Пенсійне забезпечення працівників міліції 

     Пенсійне забезпечення працівників міліції після звільнення їх 
зі  служби в органах внутрішніх справ здійснюється в порядку та на 
умовах,  встановлених Законом України "Про  пенсійне  забезпечення 
осіб, звільнених  з  військової  служби,  та  деяких  інших  осіб" 
( 2262-12 ).
{   Закон  доповнено  статтею  23-1  згідно  із  Законом  N  328-V 
( 328-16 ) від 03.11.2006 } 

     Стаття 24. Фінансування і матеріально-технічне 
                забезпечення міліції 

     Фінансування   і  матеріально-технічне  забезпечення  міліції 
здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів, 
які   надходять  на  підставі  договорів  від  міністерств,  інших 
центральних   органів   виконавчої   влади,   державних   органів, 
підприємств,  установ,  організацій  і  громадян,  а  також  інших 
джерел, не заборонених законодавством. { Частина перша статті 24 в 
редакції  Законів  N  107-VI  (  107-17 ) від 28.12.2007, N 309-VI 
( 309-17 ) від 03.06.2008 }
     Пільги, компенсації  та  гарантії,  встановлені  цим Законом, 
надаються за рахунок і в межах коштів,  передбачених на  утримання 
бюджетних  установ  (підприємств,  організацій)  у  кошторисах або 
фінансових  планах.  {  Частина  друга статті 24 в редакції Закону 
N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 }
     Загальна структура  та  чисельність  Міністерства  внутрішніх 
справ  України  затверджується  Верховною Радою України.  Гранична 
чисельність   працівників   центрального   апарата    Міністерства 
внутрішніх   справ   України  затверджується  Кабінетом  Міністрів 
України.  {  Частина  третя  статті  24 в редакції Закону N 107-VI 
( 107-17 ) від 28.12.2007 }
{  Щодо  дії  частини  третьої  статті  24  додатково  див. Закони 
N  1577-IV  (  1577-15 ) від 04.03.2004, N 2285-IV ( 2285-15 ) від 
23.12.2004,  N  2505-IV  (  2505-15  )  від  25.03.2005, N 3235-IV 
( 3235-15 ) від 20.12.2005, N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006 }
     Чисельність   підрозділів   міліції,  що  здійснюють  охорону 
об'єктів  за договорами, і перелік таких об'єктів встановлюються в 
цілому  по  республіці  Кабінетом  Міністрів  України  за поданням 
Міністерства внутрішніх справ України.
     Виконавчі  комітети  сільських, селищних, міських рад надають 
безоплатно  органам  і  підрозділам міліції службові приміщення, а 
дільничним  інспекторам міліції - приміщення для роботи, обладнані 
меблями  і засобами зв'язку. ( Частина п'ята статті 24 із змінами, 
внесеними згідно із Законом N 2459-IV ( 2459-15 ) від 03.03.2005 )
     Підрозділам міліції, які утримуються за  рахунок  коштів,  що 
надходять  на  підставі  договорів,  відповідні  міністерства    і 
відомства  надають  безоплатно  службові  приміщення,    обладнані 
меблями і засобами зв'язку,  транспорт,  криміналістичну  та  іншу 
техніку.
     Підприємства,  установи  й  організації  за  згодою  трудових 
колективів можуть виділяти міліції додаткові кошти,  транспорт  та 
іншу  техніку,  необхідні  для  охорони  громадського  порядку   і 
боротьби із злочинністю.
     Підрозділам міліції на залізничному, водному  та  повітряному 
транспорті відповідні  транспортні  відомства  безоплатно  надають 
службові приміщення, обладнані меблями, засобами зв'язку, і несуть 
витрати по їх експлуатації. 
 

     Стаття 25. Відповідальність працівників міліції 

     Працівник міліції у межах повноважень, наданих цим Законом та 
іншими законодавчими актами, самостійно приймає рішення і несе  за 
свої  протиправні  дії  або   бездіяльність    дисциплінарну    чи 
кримінальну відповідальність.
     При порушенні працівником міліції прав і  законних  інтересів 
громадянина міліція зобов'язана вжити заходів  до  поновлення  цих 
прав,  відшкодування  завданих  матеріальних  збитків,  на  вимогу 
громадянина публічно вибачитися.
     Працівник міліції, який виконує свої обов'язки відповідно  до 
наданих законодавством повноважень та  у  межах  закону,  не  несе 
відповідальності за завдані збитки. Такі збитки  компенсуються  за 
рахунок держави.
     Дії працівника міліції можуть бути оскаржені у  встановленому 
порядку до органів внутрішніх справ, суду або прокурору.
     Службова  особа  міліції,  яка  порушила  вимоги  закону  або 
неналежно  виконує  свої  обов'язки,  несе   відповідальність    у 
встановленому порядку. 
 

                          Р о з д і л  VI 

              КОНТРОЛЬ І НАГЛЯД ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ МІЛІЦІЇ 

     Стаття 26. Контроль за діяльністю міліції 

     Контроль за  діяльністю  міліції здійснюють Кабінет Міністрів 
України,   Міністр  внутрішніх  справ  України  і  в  межах  своєї 
компетенції ради.
     Місцеві  ради,  здійснюючи  контроль  за  роботою міліції, не 
втручаються в її оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та 
адміністративну  діяльність. ( Частина друга статті 26 із змінами, 
внесеними згідно із Законом N 2459-IV ( 2459-15 ) від 03.03.2005 ) 

     Стаття 27. Нагляд за додержанням законності у 
                 діяльності міліції 

     Нагляд   за   додержанням  законності  у  діяльності  міліції 
здійснюють Генеральний прокурор України і підлеглі йому прокурори. 
 

 Голова Верховної Ради України                         Л. КРАВЧУК 

 м. Київ, 20 грудня 1990 року 
        N 565-XII