Относительно медицинских требований к качеству и безопасности пищевых продуктов и продовольственного сырья

Питання якості та безпечності харчових продуктів є одними з найбільш актуальних та важливих для всіх споживачів. Тому, нормативна регламентація усіх процесів, пов’язаних із забезпеченням якості та безпеки харчових продуктів, є нагальною необхідністю сьогодення.

У зв’язку з цим, відповідно до підпункту 197.4 пункту 197 розділу XIII Національного плану дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», затвердженого Указом Президента України від 12.03.2012 року № 187, були розроблені та затверджені Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29.12.2012 № 1140 Державні санітарні норми та правила «Медичні вимоги до якості та безпечності харчових продуктів та продовольчої сировини» (далі – ДСНП).

Згідно з пунктом 5 Наказу Міністерства охорони здоров’я України (далі – МОЗ України) ДСНП почнуть діяти на території України з 01 січня 2014 року.

ДСНП розповсюджуватимуться на відносини, що виникають у сфері безпечності та якості харчових продуктів, що виробляються, перебувають в обігу, імпортуються та є обов'язковими для виконання підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та громадянами. В той же час, ці ДСНП не поширюються на харчові продукти, що містять генетично модифіковані організми або виготовлені з них, а також на харчові добавки та ароматизатори.

Державний санітарно-епідеміологічний нагляд за дотриманням норм та правил Медичних вимог здійснюватимуть територіальні органи Державної санітарно-епідеміологічної служби України.

Загальними вимогами до харчових продуктів є, зокрема:

a) здатність задовольнити фізіологічні потреби людини, відповідність встановленим вимогам і гігієнічним нормативам допустимого рівня небезпечних факторів;

b) обов’язковість проведення аналізу небезпечних факторів, визначення поживної цінності та строку придатності;

c) супроводження введення в обіг декларацією виробника;

d) наявність сертифіката відповідності сільськогосподарської продукції та сировини рослинного походження щодо вмісту в них залишкової кількості пестицидів, агрохімікатів та важких металів;

e) наявність для продовольчої сировини тваринного походження ветеринарних документів, які містять інформацію про застосування (або відсутність застосування) пестицидів, ветеринарних препаратів, антибіотиків, гормонів;

f) використання матеріалів, дозволених до контакту з харчовими продуктами, для упаковки продовольчої сировини та харчових продуктів.

Окремо слід звернути увагу на вимоги щодо маркування харчових продуктів. Важливість здійснення належного маркування харчових продуктів безпосередньо впливає на можливість їхнього обігу на території України. Нагадаємо, що питання маркування врегульовані, зокрема, Законом України «Про безпечність та якість харчових продуктів» та Технічним регламентом щодо маркування харчових продуктів, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.10.2010 № 487.

У свою чергу, ДСНП передбачає ряд додаткових вимог до маркування. Так, відповідно до пункту 3.2 ДСНП для харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання (використання), функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок зазначаються:

• сфера застосування;
• найменування інгредієнтів, що входять до складу харчового продукту, харчові добавки, мікробні культури, речовини, що використовуються для збагачення харчових продуктів;
• рекомендації із застосування, у разі потреби - протипоказання до застосування;
• інформація «Не є лікарським засобом», «Перед застосуванням потребує консультації з лікарем» (є обв’язковою).

Використання термінів «дієтичний», «функціональний», «профілактичний», «дитячий» або їх еквівалентів у найменуванні харчових продуктів, а також нанесення таких написів на упаковку та на рекламну продукцію до продукту здійснюється відповідно до вимог статті 38 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів». Зокрема, пунктами 4 та 5 статті 38 означеного Закону встановлена заборона надавати на етикетці інформацію про дієтичні та функціональні властивості харчового продукту без дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я. При цьому текст для етикетування харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок підлягає обов’язковому затвердженню центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.

Отже, для того, щоб забезпечити можливість вільного обігу харчових продуктів (у т.ч. харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання (використання), функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок) суб’єктам господарювання необхідно забезпечити належне маркування відповідної продукції, як того вимагає чинне законодавство України.

Іншою неоднозначною нормою є абзац 2 п. 4.2 ДСНП, згідно з яким харчові продукти за органолептичними властивостями повинні відповідати харчовим звичкам населення, а також повинні бути специфічними для даного виду продукту. Складність реалізації цієї норми на практиці, вбачається, доволі високою. І, перш за все, це пов’язано з правовою невизначеністю «харчових звичок населення». В той же час, органолептичні показники - дуже важливі з огляду на те, що вони є однією з характеристик якості, які визначають мінімальні специфікації якості. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» харчовий продукт вважається непридатним до споживання людиною («едалтированим»), якщо він, серед іншого, не відповідає обов’язковим мінімальним специфікаціям якості.

Ще одним важливим аспектом ДСНП є обмеження у використанні меламіну та бензапірену у харчових продуктах. У відповідності до п. 4.18 ДСНП не допускається присутність меламіну в харчових продуктах. А згідно з п. 4.19 ДСНП не допускається присутність бензапірену в продуктах дитячого та дієтичного харчування.

Що стосується наявності меламіну в харчових продуктах, то в контексті цього питання слід звернути увагу на наказ МОЗ України від 13.05.2013 № 368, якими затверджені Державні гігієнічні правила і норми «Регламент максимальних рівнів окремих забруднюючих речовин у харчових продуктах». Одразу зазначимо, що цей наказ набирає чинності через три роки з дня його офіційного опублікування, а саме 14.06.2016. Згідно з цим документом у харчових продуктах допускатиметься наявність меланіну не більше ніж 2,5 мг/кг, а в дитячих сумішах початкових та дитячих сумішах для подальшого годування – не більше ніж 1,0 мг/кг.

Таким чином, з моменту набрання чинності наказу МОЗ України від 13.05.2013 № 368 виникне правова колізія, що безумовно, може негативно позначитися на обігу відповідних харчових продуктів.

Підсумовуючи, слід зазначити, що прийняття ДСНП безумовно, є кроком вперед на шляху забезпечення населення України якісними та безпечними харчовими продуктами. Попри це, варто наголосити, що реформування нормативної бази з якості та безпечності харчових продуктів та продовольчої сировини має відбуватися більш систематизовано та послідовно, аби всі докладені зусилля не виявилися марними, а нормативні акти – декларативними.